Ви будете згодні, що в нашому житті складаються ситуації, які переходять у певні тяжкі наслідки, які важко виправити. Але треба не впадати у відчай, а проаналізувати кожний випадок та знайти найбільш сприятливе рішення.
Згідно ст.115 ККУ вбивство – це заподіяння смерті іншій людині за попереднім умислом. Даний злочин тягне за собою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років. Для розгляду справ за цією темою потрібно уважно ставитися до всіх деталей, адже навіть дрібниця може допомогти пом’якшити вирок суду.
За обтяжуючих обставин, таких як вбивство двох та більше осіб, дитини або вагітної жінки, з особливою жорстокістю, з мотивів збагачення або оволодіння чужою власністю, за замовленням або у співучасті, цей злочин карається від десяти до п’ятнадцяти років позбавлення волі або довічним ув’язненням, та конфіскацією майна за рішенням суду (за п.6 ч.2 ст.115). Також у випадку коли злочин відбувається зі сторони особи, що вже була засуджена за цією статтею, рішення суду буде тяжчим.
Максимальний строк позбавлення волі за цей злочин, вчинений особою, що не досягла вісімнадцятирічного віку, не може бути більше, ніж п’ятнадцять років. Неповнолітні відбувають покарання у спеціальних виховних установах, адже ці особи потребують особливого ставлення задля корегування їх майбутнього.
Для кваліфікації цього злочину важливе значення має саме присутність умислу на вбивство у діях злочинця, а не виконання іншого злочину, що потягнуло за собою наслідки у вигляді смерті потерпілого. Для цього стороні захисту необхідно якнайбільше бути інформованій щодо події, яка трапилася напряму від підзахисного.
У випадку вчинення вбивства за попередньою домовленістю двома та більше особами винними вважаються усі, хто брав участь, не залежно від того яка саме дія(поранення) стала безпосередньою причиною смерті потерпілого. Ці особи несуть відповідальність як співвиконавці. До дій, що відносяться до співучасті в умисному вбивстві відносяться: підготовчий етап у вигляді приведення до безпорадного стану, утримання потерпілого, надання допомоги злочинцю у вчиненні злочину (пошук, виготовлення та зберігання знаряддя вбивства, та інше) та будь яка інша активність у допомозі реалізації плану злочину.
В процесі розгляду обставин злочину також потрібно розглянути можливість наявності чи відсутності необхідної самооборони (ст.36 ККУ), якщо це має місце бути у справі. Так як перевищення меж необхідної самооборони, що потягнуло за собою спричинення смерті людині, має іншу кваліфікацію (згідно ст.118 та ст.124 ККУ) та потребує окремого розгляду та може привести навіть до звільнення від кримінальної відповідальності. Але у випадку, коли людина у своїх діях була спрямована не на захист себе від нападу, а на спричинення шкоди потерпілому навмисно, ситуація не включає в себе наявності самооборони та справа розглядається на загальному рівні.
Грамотне та детальне опрацювання доказів, правильна позиція захисту та злагоджений процесуальний хід справи навіть за такою тяжкою статтею допоможе отримати дійсне та максимально вдале рішення щодо майбутнього.
Заполните форму ниже, мы перезвоним и проконсультируем по всем интересующим вопросам!